«Рефлексія як базовий психологічний механізм педагогічного розуміння освітньої діяльності»

Сучасна філософія освіти головною цінністю визначає людину, і це вимагає від педагога нового педагогічного мислення, пов'язаного передусім з принципово новим розумінням цілей освіти: допомогти людині в процесі становлення та розвитку її особистості накопичити й активізувати свою внутрішню силу для доцільного використання на благо — своє й тих, хто поруч. Таке розуміння цілей освіти докорінно змінює професійну позицію педагога. Сьогодні її суть полягає в педагогічній підтримці процесу становлення та розвитку особистості.

Не зробити за дитину, але активізувати її внутрішні резерви, створити

умови для саморуху 

як ви розумієте вислів

Зрозуміти іншого, щоб наблизитися до себе

На часі — гуманістична педагогіка РОЗУМІННЯ. Розуміння Себе, Іншого, ситуації, смислу свого життя. Розуміння враховує існу­вання Іншого, передбачає його безоцінне сприймання, виявлення смислів, що стоять за його словами, жестами, позами. Від того, що три­валий час спілкування вихователів і дітей (учителів і учнів, викладачів і студентів, керівників і підлеглих) вкладалося у стереотипну модель «Я і безголоса річ», здебільшого педагоги дошкільних навчальних за­кладів виявилися непідготовленими до впровадження принципів пе­дагогіки розуміння. То чи можливо навчитися педагогічному розу­мінню? Які засоби формування цієї професійно-особистісної якості вихователя найбільш оптимальні? На ці запитання ми й намагаємося-ся відповісти.

Рефлексія як базовий психологічний механізм педагогіки розуміння

Яким має бути вихователь, щоб розуміти й безумовно приймати дитину? За словами педагога-гуманіста Януша Корчака, це вихова­тель, який не сковує, а звільняє, не пригнічує, а підносить, не диктує, а вчить, не вимагає, а запитує, бо він співпереживає дитині, відгуку­ється на будь-які її прояви всім серцем.

Уміння розуміти себе та іншого інтегрує цілу систему професій­них умінь, але ми вважаємо, що найбільш вагомими при цьому є ана­літичні вміння,

• пов'язані з розкладанням педагогічних явищ на певні елементи з метою їх діагностики та оцінки.
• Водночас для адекватного розуміння дитини вихователю дуже важливо не просто проаналізу­вати ті або ті результати, але й зрозуміти, як вони співвідносяться з його власною діяльністю. І ось тут уже потрібні вміння більш висо­кого рівня, не просто аналітичні, а рефлексивно-аналітичні, тобто пов'язані не лише з аналізом, але і з самоаналізом.

Рефлексія (геїіехіо — у перекладі з латинської «зворотне звернення»)

• сприяє усвідомленню справжніх мотивів своєї педагогічної діяльності, своїх «виховних впли­вів», допомагає відрізни­ти власні утруднення та проблеми від чужих. Реф­лексія практичного мис­лення вихователя дає змогу застосовувати зна­ння загального характеру до конкретної ситуації виховання.

Ми  по­стійно стикаємося з проб­лемою дефіциту цієї про­фесійної якості у вихователів дошкільних закладів, що виражаєть­ся у нездатності пояснити передусім собі причини виникнення тих або тих проблем, проаналізувати свій стиль спілкування  з дітьми, вторгненні в їхній Я-простір тощо. Усе за­значене зводить психологічні бар'єри в стосунках з дітьми. Отже, базовим психологічним механізмом розуміння є рефлексія, а здат­ність до рефлексії має стати вагомою складовою професійної компетентності вихо­вателя, який розуміє. Робота над розвитоком цих якостей у нашіх вихователів є одним з найважливіших завдань методич­ної роботи.