Классы: 


..

Частина 1. ВСТУП

Знаю:– хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;– адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;– чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;– хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.Розумію:– вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;– «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;– головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;– особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;– спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;– поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».Умію:– обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;– показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;– охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.;– пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

Частина 2. Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Знаю:– дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;– хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею») Розумію:– вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;– роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;– програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;– роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;– розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України; – поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».Умію:– показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;– охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;– пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:– проаналізувати (усно або письмово) програмні документи Кирило-Мефодіївського братства під кутом зору відображення в них минулого/майбутнього України або/і з позиції формування прав і свобод людини;– проаналізувати (усно або письмово) літературні твори Тараса Шевченка в контексті розвитку українського національного руху;укласти порівняльну таблицю «Україна в програмних документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів».

Частина 3. Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст

Знаю:– дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії; – період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).Розумію:– причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;– ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;– історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;– поняття «будителі», «Весна народів».Умію:– показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;– охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство; – визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:– підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху;підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини

Частина 4. Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Поступ науки. Видатні вчені.Культурно-освітні товариства. Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського. Тарас Шевченко і його «Кобзар». Творчість Пантелеймона Куліша і Миколи Гоголя.

Частина 5. Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в другій половині ХІХ ст.

Знаю:– хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.Розумію:– особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;– причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;– роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;– вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;– поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».Умію:– охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років; – визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;– пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;– охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського