Характер, його структура. Індивідуальне і типове в характері.

Характер (від грецького charakter - друк, карбування) - сукупність яскраво виражених і відносно стійких рис людини, що накладають відбиток на її поведінку та вчинки.
У житті людини зазвичай характеризують як егоїста або як колективіста, доброго чи скупого, делікатного або грубого, рішучого або нерішучого, наполегливої, внушаемого або самостійного, мужнього або панікера, скромного або хвалькуватого, гарячого або холодного і т. п.
Характер - це цілісне утворення, що включає найрізноманітніші властивості психічного складу особистості.
Х. відображає як ті умови, в яких людина живе, так і спрямованість виховання.
На формування особливостей Х. впливають:
- Умови життя та діяльності (в сьогоденні або минулому);
- Особливості виховання;
- Стан здоров'я людини;
- Тип ВНД.
Х. проявляється в:
- Вчинках та діях;
- У мові (її особливостях);
- Міміці (зовнішній вигляд, перш за все особливості особи);
- Пантомимике (поза, хода).
- В одязі і т.п.
Значення х.:
- Він впливає на успішність проф. діяльності;
- На життя малих соц. груп (сім'я, колектив);
- На стан здоров'я
До основних груп рис характеру відносять:
- Моральні (чуйність, увагу, делікатність);
- Вольові (рішучість, наполегливість, твердість);
- Емоційні (запальність, пристрасність, ніжність).
Властивості позитивного характеру:
- Моральна вихованість характеру. Вона характеризує людину з боку спрямованість і форми поведінки.
- Повнота характеру. Вона свідчить про різнобічності прагнень і захоплень людини, різноманітності діяльності.
- Визначеність характеру. Вона виражається в стійкості поведінки.
- Сила характеру. Це енергія, з якою людина переслідує поставлені перед собою цілі
- Твердість характеру. Вона проявляється у послідовності дій і завзятості людини, у свідомому відстоюванні поглядів і прийнятих рішень.
- Врівноваженість характеру. Це найбільш оптимальне для діяльності і спілкування з людьми співвідношення стриманості та активності.
Характер формується в процесі пізнання і практичної діяльності.
Від кола вражень і різноманітності діяльності залежать повнота і сила характеру.
Характер конкретної людини відображає як ті суспільно-історичні умови, в яких він живе, так і спрямованість виховання, оскільки і перше і друге умови детермінують певні риси характеру особистості.
Шляхи зміни характеру:
- Самовиховання
- Виховання (конструктивна критика, стимулювання поведінки моральними та матеріальними засобами тощо)
Індивідуальне і типове в характері
Характер - суспільно-історичне явище. Не може бути характерів поза часом і простором.
Є певні характери певних історичних епох, характери конкретних особистостей.
Особистість як носій характеру є членом суспільства і пов'язана з ним різними відносинами. Будучи членом суспільства, а в сучасному суспільстві - членом класу, особистість знаходиться у певних економічних, політичних і культурних умовах, загальних як для неї, так і для багатьох інших людей - членів цього суспільства, класу. Ці умови формують загальні типові риси характеру.
Так, люди однієї нації певною мірою поділяють склалися впродовж поколінь національні умови життя, випробовують на собі специфічні особливості національного побуту, розвиваються під впливом ситуації, національної культури, мови. Тому люди однієї нації за способом життя, за звичками, вдач і характером відрізняються від людей іншої нації.
Індивідуальне в характері людини.
Поряд із загальними умовами, є і своєрідно індивідуальні умови життя і виховання кожної окремої людини.
Існують відмінності в побуті сім'ї, інтересах різних сімей, важливе значення мають професійно-трудові відмінності. Все це не може не відбиватися на характері людини.
Відмінності в побуті, а тим самим і розбіжності в потребах, смаках визначають індивідуальні особливості у людей одного і того ж суспільства, однією і тією ж прошарку населення.
Типове і типи характеру. Сукупність відмінних істотних, типових рис утворює тип характеру, який відображає типові умови життя людей.
Кожна соціальна епоха висуває на арену громадської діяльності певний "типовий характер". Феодалізм, наприклад, висуває тип характеру лицаря, торговця, селянина; капіталізм - типові характери буржуа і робітника.
Тип характеру - відносно стійке освіту, але він разом з тим і пластичний. Під впливом обставин життя, виховання, вимог суспільства та вимог людини до самого себе - тип характеру розвивається і змінюється.