Классы: 


....

Часть 1. Повторення

називає вивчені органічні сполуки;наводить формули вивчених органічних сполук;ілюструє хімічні властивості речовин рівняннями хімічних реакцій.

Часть 2. Тема 1. Теорія будови органічних сполук

називає: передумови створення теорії хімічної будови органічних сполук, напрямки її розвиткунаводить приклади: - структурних формул ізомерів неорганічних і органічних сполук; - залежності властивостей речовин від їхніх складу і будови; формулює: - основне положення теорії будови органічних сполук;- означення ізомерії;характеризує: - сутність сучасної теорії будови органічних сполук;пояснює: - значення теорії будови органічних сполук;висловлює судження: про роль теорії в системі наукових знань.

Часть 3. Тема 2. Вуглеводні.

називає: - вуглеводні за систематичною номенклатурою;- загальні формули насичених, ненасичених, ароматичних вуглеводнівнаводить приклади: - насичених, ненасичених, ароматичних вуглеводнів;розрізняє: - вуглеводні нормальної будови, структурні та просторові ізомери, конформації; - вуглеводні різних груп;складає: - молекулярні, структурні та електронні формули вуглеводнів; - моделі молекул вуглеводнів;характеризує: - ковалентні зв’язки за основним параметрами;- фізичні та хімічні властивості вуглеводнів;ілюструє: - хімічні властивості вуглеводнів рівняннями хімічних реакцій; класифікує: - вуглеводні за будовою карбонового ланцюга і видами карбон-карбонових зв’язків;пояснює: - структурні й електронні формули вуглеводнів та їх галогенопохідних; - утворення одинарного, подвійного, потрійного карбон-карбонових зв’язків; - сутність структурної і просторової ізомерії вуглеводнів, конформацій; - механізми реакцій заміщення і приєднання;- правило В. Марковнікова; - електронну сутність взаємного впливу атомів у молекулі; - орієнтацію замісників у реакціях заміщення; - електронну природу індукційного ефекту; - сутність спектральних методів встановленя структури органічних сполук;порівнює: - будову і властивості вуглеводнів різних груп;встановлює: - причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями вуглеводнів;обґрунтовує: - застосування вуглеводнів їхніми властивостями;робить висновки: - про властивості, виходячи з будови молекул речовин; - про будову речовин, виходячи з їх властивостей;визначає: - молекулярну формулу газуватої речовини на основі її густини, відносної густини за воднем або за повітрям і масовою часткою елементів, а також за масою, об’ємом або кількістю речовини продуктів її згоряння; - речовини за характерними реакціями;оцінює: - пожежну небезпечність вуглеводнів; - вплив засобів захисту рослин на здоров’я людей та довкілля при їх неправильному використанні;висловлює судження: - про значення хімічних засобів захисту рослин;складає і використовує: - прилади для виконання дослідів;дотримується правил безпечного поводження з вуглеводнями, засобами захисту рослин та іншими продуктами синтетичної органічної хімії.

Часть 4. Тема 3. Гетероциклічні сполуки

Учень (учениця)наводить приклади: - гетероциклічних сполук;характеризує: - склад, будову і властивості піридину;порівнює: - властивості піридину і бензену;оцінює: значення нітрогеновмісних гетероциклічних сполук.

Часть 5. Тема 4. Природні джерела вуглеводнів та їх переробка

Учень (учениця)називає - продукти переробки нафти і кам’яного вугілля;описує - склад і властивості нафти, природного газу, кам’яного вугілля;- процеси та продукти переробки нафти і кам’яного вугілля, їх застосування; характеризує - природну вуглеводневу сировину як джерело добування органічних сполук; - детонаційну стійкість бензину;обґрунтовує - значення природної сировини в суспільному господарстві;оцінює - вплив продуктів переробки вуглеводневої сировини на довкілля та значення охоронних заходів; значення альтернативних джерел виробництва пального.

Часть 6. Тема 5. Оксигеновмісні сполуки

Учень (учениця)називає: - оксигеновмісні сполуки за міжнародною номенклатурою;наводить приклади: - спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів; розрізняє: - одно- і багатоатомні спирти, спирти і феноли;- моно-, ди- і полісахариди; - натуральні і штучні жири та волокна;формулює: - означення функціональної групи;класифікує: - оксигеновмісні сполуки за функціональними групами;складає: - загальні, молекулярні, структурні та електронні формули оксигеновмісних сполук;характеризує: - водневі зв’язки та їхній вплив на фізичні властивості сполук; - полісахариди як полімерні сполуки; - хімічні властивості оксигеновмісних сполук;ілюструє: - хімічні властивості оксигеновмісних сполук рівняннями хімічних реакцій; пояснює: - структурні й електронні формули сполук;- утворення оксиген-карбонових зв’язків;- сутність структурної, оптичної ізомерії;- електронну сутність взаємовпливу атомів у молекулах спиртів, фенолу, карбонових кислот; порівнює: - будову і властивості сполук з різними функціональними групами; - мило і синтетичні мийні засоби;встановлює: - причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями оксигеновмісних сполук;обґрунтовує: - застосування речовин їхніми властивостями;робить висновки: - про властивості, виходячи з будови молекул речовин; - про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей;висловлює судження: - про біологічну роль жирів і вуглеводів;оцінює: - згубну дію алкоголю на здоров’я, засобів побутової хімії на довкілля;визначає: - дослідним шляхом гліцерол, альдегіди, карбонові кислоти, глюкозу, крохмаль; складає і використовує: - прилади для виконання дослідів;дотримується правил безпечного поводження з синтетичними мийними засобами, розчинниками.

Часть 7. Тема 6. Нітрогеновмісні сполуки

Учень (учениця)наводить приклади: - нітросполук, амінів, амінокислот; називає: - нітрогеновмісні сполуки за міжнародною номенклатурою;розрізняє: - нітросполуки; - первинні, вторинні і третинні аміни;- аміни жирного ряду й ароматичні;- амінокислоти і карбонові кислоти;складає: - молекулярні, структурні та електронні формули амінів, амінокислот;ілюструє: - хімічні властивості нітрогеновмісних сполук рівняннями хімічних реакцій; класифікує: - органічні сполуки за будовою карбонового ланцюга, видами карбон-карбонових зв’язків, функціональними групами;характеризує: - рівні організації білків;- будову подвійної спіралі ДНК; - біологічну роль амінокислот, білків, нуклеїнових кислот;пояснює: - структурні й електронні формули сполук;- утворення нітроген-карбонових зв’язків;- сутність структурної ізомерії сполук;- електронну сутнсть взаємного впливу атомів у молекулі аніліну; - утворення біполярного йона; - амфотерність амінокислот; - зміст понять: ″функціональна аміногрупа″, ″пептидний зв’язок″, ″поліпептид″, ″нуклеозид″, ″нуклеотид″; порівнює: - синтетичні й біотехнологічні методи добування речовин;встановлює: - причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями нітрогеновмісних сполук;обґрунтовує: - застосування речовин їхніми властивостями;робить висновки: - про властивості, виходячи з будови молекул речовин;- про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей;аналізує: - основний хімічний склад харчових продуктів;оцінює: - досягнення біотехнології;висловлює судження: - про вплив вивчених сполук на організм людини; - значення органічного синтезу;складає і використовує: - прилади для виконання дослідів;визначає: - дослідним шляхом білки;дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.

Часть 8. Тема 7. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі

Учень (учениця)наводить приклади: - полімерних сполук, найважливіших пластмас і полімерних матеріалів на їхній основі;розрізняє:- природні і синтетичні органічні речовини;складає: - молекулярні і структурні формули мономерів і полімерів;характеризує: - методи синтезу полімерів;- властивості термопластичних, термореактивних полімерів, синтетичних каучуків, синтетичних волокон; - значення рівнів організації органічних речовин у природі; пояснює: - причини багатоманітності органічних речовин; порівнює: - природні, штучні й синтетичні полімерні матеріали;встановлює: - причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів; - генетичні зв’язки між органічними речовинами; - ієрархію рівнів структурної організації органічних речовин;висловлює судження: - про значення полімерів у суспільному господарстві і побуті;дотримується правил експлуатації виробів із синтетичних матеріалів.

Часть 9. Узагальнювальне повторення найважливіших питань курсу хімії

Учень (учениця)формулює: - визначення основних законів хімії; наводить приклади: - s-, p-, d-, f- елементів; - ізотопів; - ізомерів; складає - молекулярні, структурні, електронні та графічно-електронні формули; характеризує: - класифікацію хімічних елементів і речовин;- електронну будову s-, p-, d-елементів за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів; пояснює: - сутність хімічних законів; - принципів найменшої енергії і Паулі та правила Гунда; - теорії будови атомів у світлі сучасних уявлень;- теорії хімічної будови; - явища ізомерії та взаємного впливу атомів у молекулі;прогнозує: - властивості елементів та їх сполук;обчислює: - масу, об’єм газуватої речовини; - кількість речовини; - співвідношення елементів у речовині;обґрунтовує: - фізичну сутність періодичного закону;- закономірності змін основних характеристик атомів у періодичній системі та їх вплив на властивості хімічних елементів;оцінює: - значення основних законів для розвитку хімічної науки;висловлює судження про роль періодичного закону в сучасному природознавстві та значення інших законів і теорій хімії.