Стилістичні засоби лексикології і фразеології.
Классы: 
Только ученики школы и указанных классов имеют доступ к курсу.
Курс складається із 4 лекцій, 1 практичної роботи, 1 тестової роботи для перевірки знань та 1 контрольної тематичної роботи.


Состав курса
Часть 1. Тропи
Епітет (гр. “прикладка”) – це художнє означення, яке дає образне змалювання якоїсь ознаки предмета чи явища, або передає емоційне ставлення до них.За способом змалювання ознак предметів і своїми художніми функціями епітети бувають різні:1) Одні з них лише підкреслюють якусь характерну ознаку предмета чи явища (сизай орел, карі очі, біле личко);2) Інші епітети пояснюють ту чи іншу ознаку відповідно до життєвої ситуації і певного художнього завдання (Леся Укріїнка: “…Все, все покину, до тебе полину, Мій ти єдиний, зламаний квіте…”);3) Є група епітетів, які передають лише емоції, пов,язані з даним предметом чи явищем у певній життєвій ситуації (А.Малишко: “Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки…”).У народній творчості вживається багато постійних епітетів (сира земля, буйні вітри, темна нічка). Народнопісенні епітети зустрічаються і у творчості поетів – Котляревського, Шевченко, Франка.Але традиційних, постійних епітетів у літературі мало.Дуже багато авторських епітетів. Творцем авторських епітетів був Т.Шевченко. Наприклад: очі голубі, аж чорні; нукчемне море; рожева зоря; кругле листя.Найчастіше епітети витажаються прикметниками. Але бувають і епітети – іменники, зокрема, прикладки (сестра – голубонька, хлопці – молодці).ПорівнянняПростий троп, пояснення одного явища через подібне за допомогою єднальних сполучників як, мов, наче, ніби: "і в рояля холодні клавіші, білі-білі, немов зима" ( Г.Чубай). Іноді сполучник опускається, в такому випадку порівняння наближається до метафори ("доба – вовчиця" (О.Ольжич)). Значна кількість порівнянь має фольклорні корені ("дівчина, як калина", "хлопець, як явір"). Гіпербола (гр. “перебільшення”) – образний вислів, який становить художнє пербільшення розміру, сили, значення предмета, явища.Наприклад: Леся УкраїнкаХотіла б я вийти у чистеє поле,Припасти лицем до сирої землі,І так заридати, щоб зорі почули,Щоб люди вжахнулись на сльзи мої…Метафора та її видиОдним з найпоширеніших тропів є метафора (гр. “перенесення”). Це образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю. Наприклад: М.КоцюбинськийТам море дере свою синю одежу об скелі на білі клапті…Отже, метафора є ніби приховане порівняння. У художній мові метафора – явище образного мислення, бо збуджує і збагачує уяву, надає сприйманню емоційного забарвлення. Метафори надзвичайно різноманітні.Види метафор:-уособлення (персоніфікація) – образний вислів, у якому ознаки неживої істоти або людини переносяться на неживий предмет, явище.Наприклад: Леся Українка. Рветься осінь руками кривавимиДо далекого сонечка любого…Т.ШевченкоВітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою…-алегоричний образ (гр. “іносказання”) – все зображене має переносне значення. Алегоричними є байки, можуть бути і ліричні твори. Хіба ревуть воли,як ясла повні.Алегорична мова здобула назву “езопівської”-оксюморон (оксиморон) (гр. “нісенітниця”) – поєднання слів протилежного значення Наприклад: дорослі діти, живі мерці, невесело сміявся.Метонімія та її видиЦе друга велика група тропів.Метонімія – (гр.”перейменування”) – це образний вислів, в якому предмет або явище змальовується способом заміни назвою іншого предмета чи явища, зв’язаного з першим зовнішнім чи внутрішнім зв’язком.У метонімії предмети та явища зіставляються не за подібністю, а за реально існуючим між ними зв,язком. Метонімія, як засіб образного відтворення дійсності, дуже поширена в хідожніх творах.Існує декілька різновидів метонімії:1)Заміна найменування людей назвою місця, де вони перебувають; країни, де живуть. Наприклад: У роки війни Україна протягнула руку допомоги поневоленим народам2)Заміна найменування дійової особи назвою дії, яку вона виконує; назвою предмета, що її характеризує або виділяє з інших.Наприклад: П.ТичинаПеро моє пісні мережить…3)Зображення дії чи стану одним моментом.Наприклад: Стала б я на рушник та не знаю з ким.4)Заміна ім,.ям автора його творівНаприклад: читати ФранкаСинекдоха – один з поширених видів метонімії – образний вислів, заснований на кількісному зіставленні предметів, явищ; на заміні частиною цілого, одним предметом сукупності їх.Різновиди синекдохи:1) Вираження однорідної сукупності відповідним словом в одниніНаприклад: П.ТичинаВдарив революціонер – захитався світ…2) Заміна цілого частиноюНаприклад: В.СосюраВже поставила турбіну міцна робочого рука…3) заміна родового поняття видовим і навпакиНаприклад: Ой піду я понад Дунаями…Перифраз (гр. “опис, переказ”) – це такий образний вислів, в якому назва предмета чи явища замінюється описом його ознакНаприклад: замість Т. Шевченко можна сказати – овтор поеми “Наймичка”.Літота (гр. “простота”) – образний вислів, який становить художнє применшення.Наприклад: хлопчик — мізинчикІронія (гр. “прихована насмішка”) – це образний вислів, у якому слово чи група слів набувають значення протилежного основному. Іронія є засобом висміювання життєвих явищ.Наприклад: …Еней, таку уздрівши цяцю, не знав зі страху, де стояв…


Часть 2. Застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми
Мета: ознайомити шестикласників із лексикою активного й пасивного вжитку (архаїзмами, історизмами, неологізмами); формувати загально-пізнавальні вміння аналізувати лексику за активністю вживання, розрізняти слова, що є у повсякденному вжитку, і ті, які рідко використовуються в мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до звичаїв і традицій пращурів.Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).Хід урокуІ. Організаційний моментІІ. Установчо-мотиваційний етап1. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Активна й пасивна лексика української мови».2. Уведення учнів у понятійно-термінологічне поле : учитель акцентує увагу шестикласників на визначеннях таких понять, як застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми.3. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми.ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.ІV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласниківV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалуПояснення вчителем нового матеріалу за допомогою узагальнювальної таблиціЛексика української мови за вживаннямАктивна лексика — це слова, які повсякденно використовуються в особистому і суспільному житті (загальновживані слова) Пасивна лексика — це слова, які вже вийшли з ужитку (застарілі), і нові слова (неологізми), які лише нещодавно були створені або запозичені з інших мовЗастарілі слова НеологізмиАрхаїзми — це застарілі слова, що є назвами різних предметів і явищ, які мають певні наймену- вання в сучасній мові: ячати (кричати);всує (марне); червлений (багряний) Історизми — це слова, що вийшли з ужитку разом із тими предметами, які вони позначали: волость, галера, рало Це нові слова, які виникають у мові для позначення нових предметів і явищ: аквізитор (транспортний або страховий агент), дизайнер, сайт VІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з темиКоментоване письмоЗаписати текст під диктовку. Знайти історизми, архаїзми, неологізми. З’ясувати значення незрозумілих слів.Сучасникові важко уявити складний процес рукодільництва. А у давнину навіть мала дитина знала всі технологічні прийоми виготовлення лляного чи конопляного полотна, адже в їхні обов’язки входило допомагати матері сукати цівки чи снувати снівниці. Навички виробничого процесу передавалися з покоління в покоління, оскільки переважна більшість одягу, а також домашнього начиння — скатертини, рядготки, ряпчуни, ліжники тощо — виготовлялися вручну в домашніх умовах (З журналу).Творче спостереження з елементами аналізуПрочитати уривки віршованих творів. Знайти індивідуальні неологізми і визначити їх роль у тексті.Лексико-синтаксична роботаЗаписати слова до відповідної колонки таблиці. Увести в речення, ускладнені звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення.Корець, хорунжий, зріти, перст, холодильник, лікарня, піца, супермаркет, праця, уста, прач, вия, зоміст, маршрутне таксі, телефон, корзно, кауфер.Довідка: корець — металевий або дерев’яний кухоль чи ківш із держаком; хорунжий — особа, що носила прапор або корогву війська, прапороносець; зріти — бачити; перст — палець, уста — губи, прач — дерев’яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання, праник; вия — шия; корзно — старовинний одяг; кауфер — перукар.Дописати до кожного тематичного ряду 3–4 слова.1. Назви старовинної зброї: мушкет, … .2. Назви старовинного одягу: ночви, … .3.Назви старовинного посуду: куманці, … .4. Назви колишніх чинів: жандарм, … .5. Назви старовинних одиниць виміру: десятина,…Вправи:1. Випишіть в одну колонку архаїзми, в другу — історизми, в третю — неологізми.Шаровари, аероплан, очіпок, гетьман; розкрилено, сонцебриз-ний, акордитись; град, страж, вої (воїн), ланіти (щоки).2. 1. Любим сидів за портативним електролічильним апаратом, який до винаходу лічильних машин з електронного пам'яттю здавався чудом техніки (М. Руденко).2. Весна, весна! Яка блакить, який кругом прозор! Садками ходить брунькоцвіт, а в небі — злотозор.П. Тичина3. І стежив я, і я веснів: Акордились планети.П. ТичинаVІІ. Підсумок уроку.VІІІ. Домашнє завдання.1. Скласти невеличке оповідання у жанрі фентезі (п’ять-шість речень)2. Вправи 191, 192.


Часть 3. Специфічно побутова лексика. Просторічні слова
Специфічно побутова лексика. Просторічні словаВ усному мовленні нерідко трапляються просторічні слова. Вони здебільшого мають фамільярно-розмовний або грубуватий відтінок: математичка, припертися (прийти), наколобродити, розпозіхатися, ляпати (говорити), нализатися, набратися (напитися), цмокнути (поцілувати), роззява, свинство і подібні.Ці слова можуть уживатися лише в розмовно-побутовому усному мовленні в обмеженій кількості чи в художньому творі для індивідуальної мовної характеристики персонажів. У науковому, публіцистичному, офіційно-діловому стилях ця лексика недоречна й неприпустима.Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого1. Прочитати текст. З'ясувати, які лексичні засоби (слова й фразеологізми) належать до книжної лексики, які до нейтральної, які до розмовно-побутової і просторіччя. Виписати у два стовпчики: розмовно-побутову лексику у перший стовпчик і просторіччя – у другий.І. По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна, а потім вчинити діжу, а сама знов полізла на піч спати, а виспавшись, встала й пішла до сусіди в гості. Мотря задумалась, соваючи ситом по сійцях, перекладених уподовж ночовок. Вона догадалася, що її свекруха недобра і що під її солодкими словами ховається гіркий полин. Але Мотря була не з таківських, щоб комусь покорятись...Настала Пилипівка. Потяглися довгі, як море, ночі. Молодиці на селі почали вставати вдосвіта прясти. – Мотре! – кричала з печі Кайдашиха. – Вставай прясти. Чи ти не чуєш? Вже треті півні проспівали, а ти спиш. Треба прясти на полотно. Мотре! Чи ти спиш?Мотря встала, засвітила світло, розпалила в челюстях тріски й сіла коло печі прясти. Карпо й Лаврін повставали й стали коло припічка ногами м'яти коноплі, а Кайдашиха вкрилася з головою й знов заснула. Вже Мотря напряла півпочинка і почала приставляти до печі обід, як Кайдашиха злізла з печі й сіла за гребінь. Вже надворі стало світати. Мотря стала оджимать сорочки з відмоки, а Кайдашиха навіть хати не вимела. (І. Нечуй-Левицький)ІІ. Добрий мій знайомий, В. С., хоч сам він і не мисливець, розповів мені дуже інтересний спосіб полювати ведмедя. Виявляється, що дорослі ведмеді – дуже пристрасні математики. Ви визначаєте місце, де ведмідь полює чи просто годується, берете великий аркуш дикту, пишете на тому диктові великими літерами таку математичну формулу: 2x2 = 5. Досвідчені в такім на ведмедя полюванні люди розповідають, що коли він побачить 2x2 = 5, з ним починає коїтись щось неймовірне.Він то ступне назад, удивляючись у числа, то знову до них підступить, протирає лапою очі, дивиться, дивиться і, пересвідчившись, що таки справді написано 2x2 = 5, хватається лапами за голову й починає ту голову ламати. Ламає, ламає, ламає. Довго ведмідь-математик свою бідну голову над такою математичною нісенітницею ламає.Ламає... Ви сидите – і нічичирк! Аж ось голова ведмежа тріскає й ламається. Ви злазите з дуба, підходите ведмедя, – а він уже мертвий: упокоївся з поломки голови над невірною математичною формулою (О. Вишня)Творче моделювання2. До просторічних слів дібрати синоніми й записати їх. Скласти 3 речення з просторічними словами та 3 речення з їх синонімами.Реготати, розтринькати, пика, мізкувати, достобіса, злодіяка, рюмсати, чимчикувати, перти, лементувати, плентатися, тип, врубитися, гаплик.Дослідження-трансформація3. Прочитати речення. Записати їх, замінюючи просторічні слова книжними.1. Пішла назяблася на окопах, дістала якусь погибель, покашляла два тижні, похирляла і відійшла. 2. Кажуть, німець безліч шпіонів наперед вислав і вони швендяють скрізь, то жебраками, то черницями, то селянами. 3. Солдати збились тичбою, повитягали шиї. 4. Десь там у тому Сибіру всіляких дуже дивних думок набрався і все на багатих псячив. 5. Роман і Лінкерт ревнули «Ще не вмерла», але Володько і Олег покинули їх. 6. Викарабкається на нього з п’ять чоловіка і пре. 7. Вертаючись уночі, йдуть здебільша Ляшовим займищем. 8. Володько вичуває, що ноги його в колінах терпнуть. 9. Його босі, побиті, поколоті й попухлі ноги терпнуть і штикільгають.. 10. Може, будеш редахтором яким.

