Тема 2 Виникнення та розквіт Київської Русі.
Підготовка до ЗНО .вчитель Крячун Т.І.Підготовка до ЗНО. ТЕМА 2 Виникнення та розквіт Київської Русі.
Тема: Київсь ка Русь за часів князювання Ольги та Святослава .
Мета:
1. дослідити у чому полягало історичне значення діяльності князів Ольги та Святослава, визначити позитивні та негативні наслідки їх діяльності ;
2. розвивати вміння давати характеристику історичним діячам оперувати поняттями;
3. аналізувати і критично оцінювати історичну інформацію;
4. формулювати та відстоювати власну точку зору;
5. вдосконалювати навички роботи з підручником, історичною картою;
6. виховувати почуття гордості за славне минуле свого народу.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Метод: історична подорож (проектне дослідження)
Учасники проекту: учні 11 класу
Основні поняття: реформа, устав, оброк, полюддя, християнство, династія, намісництво, урок, «Іду на ви».
Обладнання уроку: карта, історична і хрестоматійна література, контурні карти, портрети княгині Ольги і Святослава, комп’ютер мультимедійна дошка.
Очікувані результати:
1. аналізувати діяльність княгині Ольги та Святослава;
2. розкривати суть і значення реформ княгині Ольги;
3. давати характеристику історичним діячам;
4. працювати з історичними картами;
5. робити висновки і оцінювати діяльність історичних осіб;
6. самостійно працювати, критично мислити;
7. пишатися героїчним минулим наших предків.
Підготовчий етап проекту дослідження:
1. Визначення актуальності та мети проектної діяльності.
2. Зміст проектної діяльності:
1. мотивація проектної діяльності;
2. навчання учнів проектній діяльності;
3. визначення способів вирішення проблеми;
4. визначення критеріїв успіху проекту;
5. підготовка і проведення презентації.
6. План реалізації проекту:
1. створення умов проектної роботи;
2. створення творчих груп:
1 група: «Княгиня Ольга»
2 група: «Князь Святослав»
1. визначення джерел інформації, літератури;
2. збір аналізу інформації;
3. підготовка до презентації;
4. представлення проекту його учасниками.
Хід уроку:
1. Організаційний момент.
Учитель: Ми продовжуємо дослідження історії становлення та розвитку Київської Русі. А чи потрібно людям, що живуть у ΧΧl ст. знати події тисячолітньої давнини? Учні висловлюють свою думку, починаючи словами: «На мою думку…»
Дійсно, історія має здатність повторюватися. І наше завдання сьогодні: пригадати основні події періоду виникнення держави, дослідити історичні матеріали за планом, що вказаний на дошці.
1. Княгиня Ольга і реформування державного устрою.
2. Відносини з сусідами.
3. Князь Святослав – «Запорожець на престолі».
4. Внутрішня політика Святослава.
ll. Актуалізація опорних знань
Письмова п’ятихвилинка.
1 варіант
V ст.., 602 р., 907 і 911 рр., перша згадка назви «Русь», засновник нової київської династії, «шлях від варяг до греків», князь, який першим воював з Візантією, Перун, хозари, деревляни.
2 варіант
lΧ ст.., 375 р., 941 і 944 рр., відважний воїн – скнара, «матір городів руських», перший похід русів на Візантію, напівлегендарний засновник Києва, Сварог, болгари, поляни.
(Перевірка і оголошення правильних відповідей).
lll. Вивчення нового матеріалу
Учні заслуховують повідомлення учнів і заповнюють таблицю «Княгиня Ольга та її діяльність» з використанням презентації «Княгиня Ольга» та відео « Обличчя української історії. Княгиня Ольга»
| Позитивні риси | Негативні риси |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Як писав російський історик М.Карамзін: «Легенда назвала Ольгу Хитрою, церква – Святою, історія – Мудрою». Дослідимо, чи правий історик.
1. Княгиня Ольга та її реформи.
Повідомлення учнів: 1 група – княгиня Ольга та її діяльність.
Уривок з поеми «Княжа Україна»
Тихий, теплий літній ранок.
Сонце встало. Вітер спить.
Вийшла дівчина на річку,
Сіла в човен і сидить.
Чарівна сама, як ранок,
Задивилася на світ…
Білий шум на синіх хвилях,
На деревах – білий цвіт.
Любо жити на сім світі,
Щастя любого ждучи…
Ах, коли б лише згадати
Сон, що снився уночі.
Дивний сон… Якісь палати,
Лицар в зброї на коні…
Ліс такий страшний, таємний.
Поле… Море вдалині.
Далі хмари, грім, пожежа,
Плач і стогін з-під землі.
Лицар-велетень в кайданах,
Кров на білому чолі.
І замислилась красуня…
Згадка в серце їй вп’ялась…
Нагло шелест… Обернулась:
Перед нею – Ігор-князь.
На йому убрання просте,
Без оздоби, без відзнак,
Лук з залізними кінцями,
Збоку стріли, сагайдак.
Привітався з нею Ігор
І сказав перевезти…
Загойдавсь на хвилях човен
І поволі став плисти.
І очей не зводить Ігор:
Що за дівчина-краса!
Заговорить: думка – сонце;
Очі – сині небеса.
Хто вона, чия і звідки,
Князь докладно розпитав,
А на другий день по неї
І сватів своїх послав.
І за князя вийшла заміж
Проста дівчина з села
І до смерті вірним другом
Князю Ігорю була.
(О. Олесь)
- Так, за тодішніми звичаями, Ольга виконала свій вдовин обов’язок і в пам’яті народній залишилась взірцем жінки, що шанує пам'ять свого чоловіка, виховує дітей, мудро править державою.
До Києва княгиня Ольга потрапила як дружина князя Ігоря влітку 903 р. Вона кохала свого чоловіка, дбала про виховання сина Святослава. Коли князь Ігор займався державними справами вона опікувалася господарством та облаштуванням палацу на схилі Андріївської гори.
У 945 р. повсталі древляни убили князя Ігоря і княгиня Ольга за це помстилася древлянам. Можливо, це було жорстоко, але вона повинна була це зробити.
У 945 р. княгиня Ольга успадкувала владу від загиблого чоловіка, оскільки Святослав був ще малолітнім. В її руках була влада від великої держави – Київської Русі.
Щоб уникнути нових повстань і заворушень вона провела реформи, які допомогли б навести лад. Вперше в історії Київської держави були визначені сроки і розміри збирання данини.
В 946 р. вона ліквідувала місцеве князювання, поповнювала державну скарбницю цінним хутром здобутим на державних місцевих угіддях. Правила княгиня Ольга 19 років. Не вела війн, а займалася реформами з впровадження збирання данини – запровадження «уроків», «уставів», «оброку», «погостів», «намісників». Двічі побувала в Константинополі (у 946 та 957 роках) не з флотом і військами, а на чолі мирного посольства. Підписала союзницький договір з Візантією, а Візантія платила Русі данину. Княгиня Ольга завжди намагалася вивести Київську Русь на міжнародну арену, підняти її престиж, прийняла християнство, тому що європейський світ міг прийняти лише християнську Русь.
У 964 р. передала владу сину Святославові, відійшовши від державних справ.
З ім’ям княгині Ольги пов’язано багато легенд, загадок про її походження, хрещення, помсту древлянам, відносин з імператором Візантії. Без сумніву княгиня Ольга належить до когорти тих діячів, що залишають в історії народів помітний слід, що гідні людської пам’яті.
В незалежній Україні запроваджена почесна державна нагорода – орден княгині Ольги.
Вчитель: У «Повісті минулих літ» княгиня Ольга постає жорстокою та мстивою на початку свого правління і мудрою та поважною в останні роки свого князювання.
Запитання:
1. Як би ви оцінили княгиню Ольгу як політичного діяча: негативно чи позитивно?
2. Яку б роль ви для себе обрали: обвинувача чи адвоката княгині Ольги?
Заслуховується декілька точок зору учнів-обвинувачів та учнів-адвокатів княгині Ольги.
3. Князь Святослав – «Запорожець на престолі»
Учні заслуховують повідомлення другої групи учнів «Князь – завойовник» та заповнюють таблицю, з використанням матеріалів відео «Князь Святослав»
| Позитивні риси | Негативні риси |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Був це смілий князь-вояка,
Все в таборі проживав.
І ціле життя відважно
З ворогами воював.
Як на кого йшов війною
То казав: «Іду на вас!»
Ненадійно на ворога
Не напав він ані раз.
Звоював він печенігів
І над Волгою хазар –
І Болгарію побити
Кличе його грецький цар.
Але зле вчинив ти, князю,
Що у городі чужім
Ти осів собі й занедбав
Рідний Київ – батьків дім.
Ти сидиш в Переяславці,
А тим часом печеніг
Рідний Київ облягає –
Все валить собі до ніг.
Хоч побив ти печенігів,
Знов вертаєшся в чуже;
Грек згодився з болгарином –
Ждуть зі зрадою тебе.
Хоч помстив ти зраду грека
Й ворогів чимало вбив –
Мусів ти від переваги
Відступати з тих країв.
А стрінувши печенігів,
В лютім бою ти упав,
Ворог з черепа твойого
Мед-вино собі спивав…
Грецький учений Лев Диякон залишив нам такий портрет князя Святослава: «Він був невеликий на зріст, але дужий, широкий у плечах і з товстою шиєю чолов’яга, лице в його суворе і недобре, ніс плескуватий, очі сині, брови густі, вуса – довгі й покуйовджені, борода голена, а голова обстрижена, - тільки довга чуприна висіла на маківці; у правому вусі дорога сережка, а зодягнений був у просту білу сорочку – трохи білішу, ніж у дружинників».
Князь Святослав, син Ольги та Ігоря, був київським князем з 964 по 972 рік.
Святослав брав участь у битві з ворогами, з юних літ його привчав батько до ратного ремесла, брав на поле бою. Військові походи бавили його протягом усього життя. Силою зброї він хотів утвердити Київську державу на світовій арені, забезпечити вільну торгівлю з країнами Сходу, Болгарією, Візантією, ліквідувати загрозу хозар, печенігів, булгар.
Здійснив кілька походів на Оку і Волгу, розгромив Хозарський каганат (965).
Організував 60-тисячне військо і пішов на Балкани, виступивши союзником Візантії у війні з Болгарією. Похід був вдалий, він взяв 80 міст на Дунаї і зупинився в місті Переяславі. Він не раз говорив: «Хочу жити в Переяславі на Дунаї, тому що він є серединою землі моєї. Адже там усі добра сходяться…»
Та плани йог не здійснилися. Печеніги напали на Київ, і він мусив поспішати рятувати його.
Мати його не раз дорікала, що шукаючи чужого він своє занедбав.
Український історик М.Грушевський писав про Святослава:
«Сміливий і чесний лицар-войовник, що в усіх поступає одкрито і сміло, не шукає здобичі, ні багатства, цінить тільки славу воєнну і для неї одної живе. Се герой княжої дружини, її найвищий ідеал».
А український поет Є.Маланюк так характеризує князя Святослава: « Як суспільний варяг, Святослав не був ані дипломатом, ані навіть політиком».
Вчитель: У «Повісті минулих літ» Нестор Літописець пише «чуже шукав, своє втратив».
Запитання: як би ви оцінили князя Святослава як політичного діяча: позитивно чи негативно?
Яку б роль ви для себе обрали: обвинуваченого чи адвоката князя Святослава?
Заслуховується декілька точок зору учнів-обвинувачів та учнів-адвокатів князя Святослава.
Дискусія (можлива)
«Святослав – визначний державець чи нерозсудливий авантюрист?» Заслуховується декілька точок зору.
lV. Рефлексія. Підсумок уроку.
1. Що нового ми сьогодні дізнались?
2. Чи досягли ми очікуваної мети?
Висновок. Київська Русь за часів князювання Ольги та Святослава зміцніла як внутрішньо завдяки реформам, так і зовнішньо завдяки дипломатії та військовим походам.
Оцінювання знань учнів.
V. Домашнє завдання.
1. Скласти опорну схему діяльності князя Святослава і Ольги.
2. Скласти історичний портрет княгині Ольги.
3.Опрацювати параграф підручника.
Київська Русь за часів князювання Ольги та Святослава
Підготовка до ЗНО ,тема 2.
Розквіт Київської Русі
ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ
ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО
(980 – 1015)
Володимир – син Святослава. За часів правління Володимира починається період розквіту і піднесення Київської Русі.
У 981-84 рр. Володимир придушив повстання в’ятичів та приєднав Червенські міста (західна Україна). У 993 р. приєднав до Київської Русі поселення білих хорватів, тим самим завершив об’єднання всіх східнослов’янських племен у межах однієї держави. Вдало воював з печенігами, будував систему захисних земляних валів («змієві вали).
У 988 р. захопив м. Херсонес (Корсунь)
Реформи Володимира Великого:
1. Адміністративна: поділив державу між 8 синами, з метою посилення князівської влади на місцях.
2. Військова: ліквідував племінні військові об’єднання; за військову службу роздає землю в користування (злиття військової системи із системою феодального землеволодіння).
3. Запровадив зведення законів усного звичаєвого права – «Устав земляний».
4. Розпочав політику «шлюбної» дипломатії. Син Володимира Святополк одружився з дочкою польського короля, Ярослав – з дочкою шведського короля. У самого Володимира було 5 офіційних дружин.
Шлюбна дипломатія – встановлення дипломатичних відносин шляхом укладання шлюбів між представниками правлячих родів тих чи інших країн.
5. Розпочав карбування перших золотих (златники) та срібних (срібники) монет. Запроваджує гривню.
Гривня – срібний злиток, що виконував функцію грошей на Русі.
6. За часів правління Володимира поширюється князівський знак – Тризуб.
7. Релігійна реформа: у 980 р. Володимир здійснює спробу модернізувати язичництво, запровадивши шестибожжя на чолі із богом Перуном, але невдало.
У 988 р. Володимир особисто хрестився в м. Херсонес (Корсунь) і того ж 988 року ОХРЕСТИВ Русь.
Значення прийняття християнства для Київської Русі:
– християнство дало поштовх розвиткові культури та освіти;
– зміцнилася князівська влада;
– покращилося міжнародне становище Київської Русі.
У 988 р. Володимир першим серед руських князів запроваджує шкільне навчання в Київській Русі.
Протягом 989 – 996 рр. триває будівництво Десятинної церкви Богородиці в Києві – першої кам’яної церкви на Русі.
Помирає Володимир у 1015 р.
| Київські князі | |||||||||||||||||||||||||||||
| Олег (882-912) | Створення держави Київська Русь. Розширення території за рахунок племінних княжінь слов’ян та племен неслов’янського походження. Зміцнення князівської влади. Утвердження міжнародного становища. Переможні походи на Візантію. | ||||||||||||||||||||||||||||
| Ігор (912-945) | Підкорення племен деревлян та уличів, послаблення влади місцевих князів. Підвищення міжнародного авторитету держави. Походи на Візантію. Збільшення данини для утримання війська. Загинув під час полюддя (вбитий древлянами). | ||||||||||||||||||||||||||||
| Ольга (945-964) | Ліквідація місцевого княжіння (деревлян), упорядкування системи збору та встановлення норм данини, податків. Заснування погостів (центрів збирання данини) Здійснення миролюбної зовнішньої політики. | ||||||||||||||||||||||||||||
| Святослав (964-972) | Розширення кордонів держави (завоювання Волзької Булгарії та розгром Хозарського каганату, боротьба з печенігами) Зосередження влади в руках єдиної династії. | ||||||||||||||||||||||||||||
| Володимир (980-1015) | Об’єднання всіх руських земель. зміцнення центральної влади та політичної єдності (влада належіть синам Великого князя, судова та військова реформа, карбування перших монет, запровадження християнства як державної релігії) | ||||||||||||||||||||||||||||
| Ярослав Мудрий (1019-1054) | Розширення території держави, захоплення земель на заході та півночі, запровадження успадкування великокнязівської влади, розподіл між синами території. Зміцнення міжнародного авторитету держави, мирні угоди, династичні браки. Розбудова Києва. Створення «Руської правди» (збірник законів) | ||||||||||||||||||||||||||||
| Володимир Мономах (1113-1125) | Тимчасове зміцнення влади, припинення усобиць. Зміцнення міжнародного становища, переможні походи проти половців. Запровадження збірника правових норм «Статут». Написання «Повчання дітям»
| ||||||||||||||||||||||||||||