Динаміка конфлікту та управління ним

Динаміка конфлікту відбивається в його етапності і фазності. 
Основні етапи конфлікту 
1. Виникнення і розвиток конфліктної ситуації. (Конфліктна ситуація створюється одним або кількома суб'єктами соціальної взаємодії і є передумовою конфлікту). 
2. Усвідомлення конфліктної ситуації хоча б одним з учасників соціальної взаємодії і емоційне переживання ним цього факту. У результаті усвідомлення можуть зміна настрою, критичні і недоброзичливі висловлювання на адресу свого потенційного противника, обмеження контактів з ним і т. д. 
3. Початок відкритого конфліктної взаємодії. (Виражається в тому, що один з учасників соціальної взаємодії, яка усвідомила конфліктну ситуацію, переходить до активних дій (у формі демаршу, заяви, попередження і т. п.), і спрямований 
на нанесення шкоди "противнику". Інший учасник при цьому усвідомлює, що дані дії направлені проти нього, і, у свою чергу робить активні дії у відповідь проти ініціаатора конфлікту). 
4. Розвиток відкритого конфлікту. (На цьому етапі учасники кон фликт відкрито заявляють про свої позиції і висувають вимоги. Разом з тим вони можуть не усвідомлювати власних інтересів і не розуміти суті і предмету конфлікту). 
5. Вирішення конфлікту. (Може бути досягнуто двома методами (засобами): педагогічними (бесіда; переконання, прохання, роз'яснення і т. п.) і адміністративними (переклад на іншу роботу, звільнення, рішення комісій, наказ керівника, рішення суду і т. п.). 
Фази конфлікту безпосередньо пов'язані з його етапами і відпрацьовано жають динаміку конфлікту перш за все з точки зору реальних можливостей його дозволу. 
Основними фазами конфлікту є: 
1) початкова фаза (1,2 етапи) - возм, авторизований. конфл. - 92%; 
2) фаза підйому (3 пов.) - 46%; 
3) пік конфлікту (4 пов.) - Менше 5%; 
4) фаза спаду (5 пов.) - 20%. 
Поняття управління конфліктом 
Управління конфліктом - це цілеспрямований вплив на його перебіг і результат з метою його припинення або розвитку за конструктивним типом. 
Зміст управління конфліктами Управління конфліктами включає наступні види діяльності: 
-Прогнозування конфліктів і оцінка їх спрямованості; 
-Попередження або стимулювання конфлікту; 
-Регулювання конфлікту; 
-Вирішення конфлікту. 
Прогнозування конфлікту - спрямоване на виявлення причин даного конфлікту в потенційному розвитку. 
Основними джерелами прогнозування конфліктів є вивчення особливостей взаємодії між людьми, а також їх індивідуально-психологічних особливостей. (Стиль управління; рівень соціальної напруженості; соціально-психологічний клімат; лідерство і мікрогрупи та інші соціально-психологічні явища). 
Попередження конфлікту - діяльність по недопущенню виникнення конфлікту. 
(Попередження конфліктів грунтується на їх прогнозуванні. Уцьому випадку на основі отриманої інформації про причини зріє небажаного конфлікту робиться активна діяльність з нейтралізації дії всього комплексу детермінуючих його факторів. Це так звана вимушена форма попередження конфлікту). 
Але конфлікти можна попереджати, здійснюючи в цілому ефективне управління соціальною системою. Основними шляхами такого попередження конфліктів в організації ціях є: 
-Постійна турбота про задоволення потреб і запитів співробітників; 
-Підбір і розстановка співробітників з урахуванням їх индивидуальнопсихологических особливостей; 
-Дотримання принципу соціальної справедливості в будь-яких рішеннях, які зачіпають інтереси колективу й особистості; 
-Виховання співробітників формування у них високої психолого педагогічної культури спілкування ін 
Подібну форму попередження конфліктів на відміну від пре-дудуще можна назвати превентивної. 
Стимулювання конфлікту - це його провокація. Воно виправдано по відношенню до конструктивних конфліктів. 
(Засоби стимулювання конфліктів можуть бути самими раз ними: винесення проблемного питання для обговорення на зборах нараді, семінарі і т. п.; критика ситуації, що склалася на нараді виступ з критичним матеріалом у засобах масової інформації і т д.). 
Регулювання конфлікту - це діяльність з ослаблення й обмеження конфлікту, забезпечення його розвитку в бік дозволу. Регулювання здійснюється поетапно. 
I етап. Визнання реальності конфлікту конфліктуючими. 
II етап. Досягнення угоди між конфліктуючими сторонами з визнання і дотримання встановлених норм правил конфліктної взаємодії. 
III етап. Створення відповідних органів, робочих груп з регулювання конфліктної взаємодії. 
Вирішення конфлікту - це заключний етап управління конфліктом. 
Вирішення конфлікту може побут повним і неповним. 
У реальній практиці з управління конфліктами важливо враховувати передумови, форми і способи їх дозволу. 
Передумови дозволу конфлікту: 
-Достатня зрілість конфлікту; 
-Потреба суб'єктів конфлікту в його вирішенні; 
-Наявність необхідних засобів і ресурсів для вирішення конфліктами.